Діафрагма та біль в хребті. Яке відношення ?

Є абсолютно пряме відношення між діафрагмою і здоров’ям нашої спини та балансом у нашому тазі.
Зіпсована механіка дихання може призвести до страждань в спині/шиї/грудній клітці.
Але спочатку маленьке нагадування азів. Як усі ми вчили на заняттях анатомії,
діафрагма – це орган, який грубо кажучи як поршень качає та викачує повітря
в легенях. Вона передніми частинами прикріплюється до наших нижніх ребр, а задніми, до поперекових хребців. Між цими точками
кріплення орган наповнюється у вигляді м’язевого купола. Діафрагма – це два півкуполи.

Правий півкупол – більший. Лівий – менший.
Робимо вдих – діафрагма опускається до низу, створюючи від’ємний тиск у легенях і вони напів пасивно заповнюються повітрям.
Робимо видих – діафрагма піднімається вгору щоб витиснути повітря з легень.

Здатність діафрагми утримувати форму пів куполу вказує на скільки добре цей орган здатен виконувати свою функцію, як основний
дихальний м’яз. Що саме цікаве, функція діафрагми (здатність опускатись та підніматись) залежить від ЇЇ ПОЗИЦІЇ
в грудній клітці.
А від чого залежить позиція грудної клітки ?

Отже є дві важливі речі для розуміння. (див. на схемі -вид збоку.)
Є екстензія (розгинання) І є флексія (згинання) нашої спини.
Під час вдиху відбувається розгинання хребта, ребра йдуть вверх. Під час видиху
ребра йдуть до низу і відбувається згинання

Тепер уявіть собі, що в наслідок погано розміщеного тазу багато з нас застрягли в позиції
екстанзії, тобто в позиції – ВДИХУ. Застрягаючи в такій ПОЗИЦІЇ наша діафрагма
губить свою ФУНКЦІЮ тому що в такій ПОЗИЦІЇ вона перестає мати куполоподібну форму,
а радше діагональну. Така форма діафрагми не може рухатись повноцінно вверх вниз і качати наше повітря.
В результаті тіло повинне розробити компенсаторні моделі дихання: використовуючи нижню частину спини та /
або передню частину м’язів шиї, щоб допомогти ввести повітря в легені.
Ці компенсаторні схеми дихання часто призводять до болю в нижній частині спини, між ребрами,
, шиї та голови. Іншими словами тіло найде компенсацію в будь якій доступній частині тіла.

Тому для вирішення проблеми треба використовувати спеціальну форму фізіотерапії під час якої міняється патологічне положення тазу, а також
спеціальне вид діафрагмального дихання.